let

I [let] 1. v (past і p. p. let)

1) пуска́ти

to let blood — пуска́ти кров

2) дозволя́ти; надава́ти можли́вість

will you let me smoke? — дозво́льте мені́ пали́ти

to let loose — ви́пустити; да́ти во́лю (свобо́ду)

3) залиша́ти; не чіпа́ти

let me [him] be alone, let me [him] alone — да́йте мені́ (йому́) спо́кій; не чіпа́йте ме́не (його́)

let my things alone — не чіпа́йте мої́х рече́й

we'll let it go at that — на цьо́му ми зупи́нимося; хай бу́де так

4) здава́ти в оре́нду (напрока́т)

the house is to [be] let — буди́нок здає́ться

5) (як допоміжне дієслово виражає запрошення, наказ, дозвіл, припущення)

let us go — ході́мо

let you and me try now — дава́йте спро́буємо

let him do it at once — хай він зро́бить це нега́йно

let him do what he likes — хай ро́бить що завго́дно

let AB be equal to CD — припу́стимо, що AB дорі́внює CD

•

- let down

- let in
- let into
- let off
- let on
- let out
- let out at
- let up

••

to let drop [fall] — 1) упуска́ти 2) несподі́вано ви́мовити (сло́во) 3) прово́дити (перпендикуляр)

to let go — 1) випуска́ти з рук 2) відпуска́ти 3) допуска́ти 4) звільня́ти 5) ви́кинути з голови́

to let oneself go — да́ти во́лю собі́ (свої́м почуття́м)

to let pass — не зверну́ти ува́ги; проба́чити

to let things slide [go hang] — не зверта́ти ува́ги, ста́витися недба́ло

to let slip the chance — упусти́ти наго́ду

to let one's tongue run away with one — захопи́тися, говори́ти не ду́маючи

to let alone — не ка́жучи вже про

let George do it амер. — хай хто-не́будь і́нший це зро́бить

2. n

зда́ча в оре́нду (напрока́т)

II [let] n заст.

зава́да, перешко́да